Багатовимірна рідкість західної психології Використовуючи дані World Values Survey (2005–2014) у 80 країнах (≈85% населення світу), Muthukrishna та ін. (2020) показують, що культурні та психологічні відмінності між суспільствами найкраще розуміти як закономірності через кілька змінних, а не як великі розриви в будь-якому одному вимірі. Коли сотні ознак розглядаються спільно, західні популяції стають статистично незвичайними в багатовимірному психологічному просторі, незважаючи на значне перекриття окремих ознак. Загалом, дослідження показує, що західні популяції демонструють вищий індивідуалізм, більш готові співпрацювати та висвітлювати моральні інтереси за межі родичів, приділяють більшу увагу особистій свободі та самовираженню, проявляють більшу толерантність до індивідуальних відмінностей і менше наголошують на покорі владі. Важливо, що дослідження систематично недооцінює справжні відмінності: воно охоплює лише обмежену підмножину психологічних конструктів — за винятком, зокрема, когнітивних здібностей (IQ) — і представляє кожен включений вимір невеликою кількістю опитувань, які охоплюють лише частину базової психологічної дисперсії; розглядає всі питання як однаково важливі; руйнує категорії відповідей так, що відкидає інформацію про ступінь і інтенсивність; і спирається на опитувальні елементи, які можуть не повністю відображати однакові конструкції або не мати однакового значення в різних культурах. Відповідно, дослідження малює портрет міжкультурних психологічних відмінностей у низькій роздільній здатності, замість того, щоб розкривати їх повний масштаб і справжній напрямок.